У сучасних технологіях вирощування сої дефіцит калію і сірки став однією з головних причин прихованого недобору врожаю. Проблема часто залишається непомітною до фази наливу бобів, коли втрати вже практично неможливо компенсувати. Особливо гостро нестача K і S проявляється на кислих ґрунтах, після культур із високим винесенням калію та у посушливих умовах. дефіцит калій і сірки у сої За останні роки ситуація посилилась через систематичне винесення калію врожаєм, зменшення внес

Соя характеризується високим винесенням калію, значною потребою у сірці та чутливістю до дефіциту магнію, особливо на кислих ґрунтах. У сучасних технологіях вирощування ефективність системи живлення залежить не лише від норм NPK, а й від реакції ґрунтового середовища, доступності елементів живлення та активності азотфіксації. На практиці значна частина площ під соєю в Україні має: підвищену кислотність, дефіцит магнію, нестачу доступної сірки, порушене співвідношення Ca:Mg:K.

Калій і сірка для сої є критично важливими елементами формування врожайності, білковості та стабільного наливу зерна. Особливо це помітно на кислих і легких ґрунтах, де дефіцит K і S часто залишається прихованим навіть при достатніх нормах NPK. Саме тому K-S системи живлення дедалі частіше використовують для стабілізації живлення сої у критичні фази розвитку культури. Соя, горох, квасоля та нут споживають значні обсяги калію і сірки, які безпосередньо впливають на: формування