Калій у соломі зернових: скільки залишається в полі після збирання
- Міндобрива

- 14 серп.
- Читати 4 хв
Після збирання зернових культур із поля вивозять основну товарну продукцію — зерно. Але разом із зерном культура не виносить увесь калій, який накопичила за сезон.
Значна частина калію залишається в соломі.
Якщо солому подрібнити й залишити на полі, цей калій повертається в ґрунтову систему. Якщо ж солому вивезти, разом із нею господарство забирає додаткову кількість K₂O.
Тому для калійного балансу принципово важливо, що відбувається із соломою після збирання.

Скільки калію виносить зерно
Для зернових культур кількість калію, яка виноситься саме зерном, відносно невелика.
За даними Potash Development Association (PDA), для зерна зернових культур типовий винос становить близько 5,5 кг K₂O на 1 т зерна.
Наприклад, при врожайності пшениці 8 т/га:
8 × 5,5 = 44 кг K₂O/га.
Тобто разом із 8 т зерна з поля буде винесено близько 44 кг K₂O.
Але це лише калій, винесений із поля разом із зерном. Калій у соломі залишається в системі поля, якщо солому не вивозять.
Калій у соломі зернових: скільки його містить солома
PDA наводить орієнтовні показники вмісту калію в соломі різних культур.
Для свіжозібраної соломи орієнтовний вміст становить:
Вид соломи | K₂O, кг/т соломи |
Озима пшениця / озимий ячмінь | близько 9,5 |
Яра пшениця / ярий ячмінь | близько 12,5 |
Овес | близько 16,7 |
Це орієнтовні показники, а не постійний хімічний склад. PDA зазначає, що фактичний вміст калію в соломі може суттєво змінюватися залежно від умов вирощування та кількості опадів між достиганням і збиранням.
Тому однакова маса соломи в різні роки може містити різну кількість калію.
Чому вміст калію в соломі змінюється
Калій у рослині поводиться інакше, ніж азот або фосфор.
Під час достигання зернової культури частина калію перерозподіляється в рослині та може повертатися в ґрунт ще до збирання.
Погодні умови наприкінці вегетації мають істотний вплив на кількість калію, яка залишається в соломі. За достатньої кількості опадів частина розчинного калію може вимиватися з рослинної маси. За сухої та спекотної погоди його більше залишається в соломі.
PDA зазначає, що за дуже сухих умов кількість калію, що вивозиться із соломою, може бути приблизно вдвічі більшою, ніж у нормальний сезон. (Straw Sales Can Pay – But What About the Potash Bill?)
Тому наведені значення K₂O для соломи потрібно сприймати як орієнтири, а не як постійну величину для кожного поля та року.
Що відбувається з калієм, якщо солому залишити на полі
Якщо солому подрібнити та рівномірно розподілити по полю, калій, який у ній міститься, не вважається остаточно винесеним із поля.
Після зволоження рослинних решток розчинний калій переходить із соломи в ґрунтову систему. Для калію цей процес відбувається значно швидше, ніж вивільнення елементів, пов’язаних з органічною речовиною.
Спрощено процес можна представити так:
солома → зволоження → вивільнення K → ґрунтовий розчин → доступність для наступної культури
Тому залишена на полі солома — це не просто органічна маса. Разом із нею в систему поля повертається значна частина калію, накопиченого культурою.
Зерно забрали, солома залишилася: що змінюється у виносі калію
Для калійного балансу найкраще видно різницю на конкретному прикладі.
Візьмемо озиму пшеницю з урожайністю 8 т/га.
За орієнтиром PDA, разом із зерном виноситься близько 5,5 кг K₂O на тонну зерна:
8 × 5,5 = 44 кг K₂O/га.
Якщо солома залишається на полі, ці 44 кг K₂O — основний товарний винос калію. Калій, який залишився в соломі, продовжує перебувати в системі поля і після зволоження поступово повертається в ґрунт.
Якщо ж солому вивозять, PDA для озимої пшениці та ячменю наводить орієнтир близько 10,5 кг K₂O на тонну зерна при вилученні зерна разом із соломою:
8 × 10,5 = 84 кг K₂O/га.
Отже, вивезення соломи в цьому прикладі збільшує винос калію приблизно на:
84 − 44 = 40 кг K₂O/га.
Тобто одна й та сама пшениця з урожайністю 8 т/га може мати принципово різний калійний баланс залежно від того, що сталося із соломою після збирання.
Чи можна не вносити калій, якщо солому залишили?
Не автоматично.
Залишена на полі солома повертає частину калію в ґрунтову систему, але це не означає, що потреба наступної культури в калії зникає.
Рішення про внесення калійного добрива потрібно приймати з урахуванням:
забезпеченості ґрунту калієм;
урожайності та фактичного виносу;
кількості соломи, що залишилася;
потреби наступної культури.
Для більшості польових культур PDA вважає калійний індекс K 2 достатнім для забезпечення культури. За нижчої забезпеченості ґрунту повернення калію із соломи не варто розглядати як автоматичну заміну калійному добриву.
Що відбувається, якщо солому вивозять щороку
Разове вивезення соломи не обов’язково одразу призводить до помітного дефіциту калію. Проблема виникає тоді, коли додатковий винос повторюється з року в рік.
Якщо така практика повторюється щороку, додатковий винос калію накопичується.
PDA зазначає, що тривалий негативний баланс калію може призводити до зниження калійного індексу ґрунту.
Тому економіку продажу соломи потрібно оцінювати не лише за ціною тонни або тюка. До розрахунку потрібно додати вартість повернення винесеного калію добривами.
Особливо важливо це для полів із невисокою забезпеченістю калієм та легких ґрунтів, де підтримувати достатній рівень K складніше.
Як оцінити калійний баланс після збирання зернових
Після збирання зернових достатньо послідовно відповісти на п’ять питань.
1. Яка була врожайність зерна?
Вона визначає основний товарний винос калію.
2. Що сталося із соломою?
Її залишили, подрібнили й рівномірно розподілили по полю чи вивезли?
3. Якими були умови перед збиранням?
Сухий сезон може означати більший вміст калію в соломі та, відповідно, більший винос при її вилученні.
4. Яка забезпеченість ґрунту калієм?
Саме аналіз ґрунту показує, чи достатньо доступного K для наступної культури.
5. Яка потреба наступної культури?
Повернення калію з соломи потрібно оцінювати у зв’язці з реальною потребою майбутнього врожаю.
При цьому важливо не рахувати один і той самий калій двічі.
Якщо солома залишилася на полі, її калій не можна одночасно записувати як винесений із поля і як окреме надходження. Якщо солому вивезли — цей калій уже потрібно враховувати як додатковий винос.
Отже, рішення про калійне удобрення формується за загальним балансом:
внесення K → винос із зерном → винос або повернення K із соломою → забезпеченість ґрунту → потреба наступної культури.
Для оцінки виносу поживних елементів із зерном і рослинними рештками важливо враховувати не лише калій, а й магній та фосфор — докладніше про це ми розповідали у матеріалі Калій, магній і фосфор у рослинному матеріалі: практичне значення для системи удобрення
Висновок
Після збирання зернових калій залишається не лише в зерні, а й у соломі. Якщо солому залишити на полі, цей калій повертається в ґрунтову систему. Якщо її вивезти — він стає додатковим виносом.
Для пшениці з урожайністю 8 т/га за орієнтирами PDA це близько 44 кг K₂O/га із зерном проти 84 кг K₂O/га при вилученні зерна та соломи. Тобто солома в цьому прикладі додає близько 40 кг K₂O/га до виносу.
Тому регулярне вивезення соломи потрібно оцінювати не лише за ціною її продажу, а й за кількістю калію, який доведеться повернути в систему поля.



Коментарі