Усе про магнієве, сірчане та кальцієвмісне калійне добриво калімаг, його похідних форм калісулмаг та калісул: все, що вам потрібно знати.
Детальний звіт про науково-дослідну роботу покликаний обґрунтувати агротехнічне використання добрива калімаг під сільсьгогосподарські культури. Звіт надруковано на 33 сторінках, містить 17 таблиць, публікується окремими постами.
Обєкти дослідження: калімаг, ґрунт, вміст обмінного калію, рухомого фосфору, мінерального азоту, урожайність, цукрові буряки, кукурудза на зерно, соя, горох.
Мета дослідження: Вивчити ефективність використання калімагу у системі удобрення сільськогосподарських культур.
Методи досліджень: польові і вегетаційні досліди.
в памʼять, професора Я.П. Цвея, керівника науково-дослідної роботи, зав. відділом агроекомоніторингу і проблем землеробства, доктора с.-г. наук.
Коротко результати досліджень: Мікробіологічна активність чорнозему вилугуваного в посівах цукрових буряків на період їх сходів завдяки застосуванню калімагу є вищою і становить 54,2 млн. КУО в 1 г ґрунту тоді, як за використання нітроамофоски і хлористого калію 35,9 і 33,8 млн. КУО в 1 г ґрунту.
У посівах гороху на фоні калімагу загальна мікробіологічна активність ґрунту досягала 58,10 млн. КУО, з хлористим калієм 54,8 млн. КУО в 1 г ґрунту. Спостерігалась перевага розвитку амоніфікаторів, фосфатмобілізувальних бактерій і олігонітрофілів.
На чорноземах типових вміст обмінного калію на період сходів буряків цукрових у варіанті з використання калімагу становив в орному шарі 130 і 155 мг/кг ґрунту, що було на рівні з контрольними варіантами, де застосовували нітроамофоску.
При удобренні кукурудзи від застосування калімагу кількість обмінного калію на період сходів, досягала 150 і 180 мг/кг ґрунту.
На період сходів сої в орному шарі ґрунту у варіантах з калімагом кількість обмінного калію становила 190 і 210 мг/кг ґрунту, що перевищувало варіант використання добрив 60 і 80 мг/кг ґрунту, також спостерігалося збільшення калію у підорному шарі ґрунту.
На період збирання цукрових буряків, кукурудзи, сої кількість обмінного калію зменшувалась і була на рівні азотно-фосфатного фону, що обумовлено переходом калію у необмінно фіксований стан.
Застосування калімагу у системі удобрення кукурудзи на фоні N90P90K90 сприяло одержанню 6,93 т/га зерна, що перевищувало азотно-фосфатний фон добрив на 0,35 т/га. Від підвищення фону добрив N120P120K120 урожайність кукурудзи була найвищою - 7,25 т/га.
У варіанті з використанням калімагу на фоні N90P90K90 урожайність сої становила 12,4 ц/га, що на 2,2 ц/га більше порівняно з неудобреним варіантом. При збільшенні дози до N120P120K120 урожайність сої на фоні амофосу складала 14,1 ц/га, а на фоні калімагу 19,6 ц/га. Таке зростання врожаю сої обумовлено покращенням фізико-хімічних показників ґрунту, збільшення магнію у системі живлення сої.
Урожайність цукрових буряків у варіанті з використанням калімагу наближалась до варіанту з нітроамофоскою, що становило 47,2 т/га. За збільшення дози застосування добрив приріст урожаю цукрових буряків не мав істотної різниці, у варіанті з амофосом урожай цукрових буряків досягав 45,2 т/га, а за використання калімагу у дозі N120P120K120 - 49,6 т/га. Цукристість коренеплодів на фоні N90P90 становила 19,5%, що було на 2,4% більше від неудобреного варіанту, із застосуванням нітроамофоски - 17,9%, у варіанті з використанням калімаг - 19%. Підвищення цукристості коренеплодів обумовлено у першу чергу наявністю кальцію і магнію, як супутніх елементів у системі мінерального живлення цукрових буряків, що позитивно впливає на синтез цукрів.
Підкислення чорноземних грунтів. Чому ця тема настільки важлива?
В сучасних умовах ведення сільського господарства порушена система удобрення сівозмін. Під урожай сільськогосподарських культур переважно вносяться дози мінеральних добрив, що фізіологічно не обґрунтовані – з перевагою азоту і системою мінерального живлення. Доза калію, яка застосовується, не завжди обґрунтована з забезпеченістю ґрунту обмінним калієм, що призводить до збіднення ґрунту на даний елемент мінерального живлення. Фосфорні добрива застосовуються переважно у рядки, як складні добрива. Відповідно до цього порушений баланс поживних речовин як під сільськогосподарськими культурами, так і у сівозміні вцілому, що призводить до зниження продуктивності і якості сільськогосподарських культур. Застосування фізіологічно кислих азотних добрив призводить до зростання кислотності ґрунту.
В ґрунтах посилились процеси декальцинації і вторинного підкислення чорноземних ґрунтів через використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та мінеральних добрив, гербіцидів, а також зниження норми застосування органічних добрив. При тривалому застосуванні підвищених доз мінеральних добрив зростає кислотність ґрунту. Так, у моніторингових спостереженнях, проведених у Охтирському районі Сумської області на Іванівській ДСС на чорноземах глибоких, рН було у межах 5,8, Нг – 3,5 мг:екв. на 100г ґрунту, тоді як на перелогах рН – 6,8-7,2, Нг – 0,8-1,2 мг.: екв. / 100г ґрунту. Близькі результати були одержані на Веселоподільській ДСС Семенівського району Полтавської області. Невпинне підкислення чорноземних ґрунтів обумовлено
зростанням високих доз азотних добрив без дотримання систематичної меліорації ґрунту (1 раз за ротацію сівозміни), а також нехтуванням нейтралізації фізіологічної кислотності через застосування добрив. Це призводить до зниження урожайності цукрових буряків на 4 – 5 т/га, цукристості –0,5-0,7%, а озимої пшениці – на 0,5 т/га. Майже не звертається увага на потребу рослин у кальції і магнії, дефіцит яких можна покрити, застосувавши добрива з вмістом кальцію або вапнякові меліоранти. Оптимізація фізико-хімічних показників ґрунту через зниження кислотності
підвищує рухомість і доступність рослинам фосфору, азоту і калію. У ґрунті зростає вміст нітратного азоту, покращується мікробіологічний стан ґрунту.
Тому, вирощування сільськогосподарських культур потребує достатнього забезпечення елементами живлення і оптимізації фізико-хімічних показників ґрунту до фізіологічно обґрунтованого рівня.
Для нейтралізації кислотності ґрунту використовують дефекат, вапнякове борошно. Норма застосування меліоранту становить 5-8 т/га, що потребує значних грошових затрат. Його ефективність залежить від типу ґрунту і кліматичних умов. Це досягається шляхом використання, як
меліорантів, так і добрив, які в своєму складі містять кальцій і магній. Переважно це кальцієва селітра і калімаг та його похіжні калісулмаг та калісул. Для одержання високих урожаїв потрібно оптимізувати живлення рослин за агрохімічним і фізико-хімічним станом ґрунту. Цього можна досягнути, застосовуючи калімаг, калісулмаг, калісул.
Застосування калімаг, калісулмаг, калісул цілком забезпечує рослини у калії, а також часткову нейтралізацію кислотності ґрунту, що оптимізує рН і Нг. Вміст хімічних елементів калімагу, калісулмаг, калісул становить: калій - 20 до 40%, Mg - 5 -13 %, CaO - 20 – 30%, сірки 15 - 28, також містить натрій, мідь, марганець, цинк.
Так, при застосуванні калімаг у нормі 3 ц/га у фізичній вазі в ґрунт надходить К – 60-120, Са - 60-90, Мg – 15 – 40, срки до 60 кг/га. Це цілком забезпечує рослини елементами живлення, а також частково
нейтралізує кислотність ґрунту, що оптимізує рН і Нг. Норма застосування калімагу під сільськогосподарські культури становить (у діючій речовині):
цукрові буряки – К90–140;
озима пшениця – К60–80;
кукурудза на зерно – К80 –100;
соняшник – К60 -80;
соя – К40 – 60;
овочеві культури – К 60 – 80.
Дослідження, які провели вказують на те що, застосування калімагу під цукрові буряки підвищує їх урожайність на 5,0 – 6,0 т/га, а цукристість коренеплодів - 0,6 – 0,9 %, озимої пшениці - 0,5 – 1,0 т/га. Зростає зимостійкість озимої пшениці, зменшується ураження церкоспорозом, кореневими гнилями, коренеїдом цукрових буряків, знижується кислотність ґрунту, покращується його нітрифікація.
Калімаг, як комплексне добриво, потрібно застосовувати після дискового лущення стерні з наступним лемішним рихленням, що позитивно пливає на перехід калію, кальцію і магнію у ґрунтовий розчин і доступність елементів живлення рослинам. При внесенні калімагу під зяб елементи живлення концентруються у весняно-літній період в шарі 10-20 см. Це дає можливість краще їх
використовувати рослинами через підвищену вологість ґрунту порівняно з шаром 0-10 см.
У разі неможливості використовувати калімагу у осінній період його можна вносити у позяблевому обробітку ґрунту весною під глибокукультивацію ґрунту. Потрібно розуміти, що застосувавши калімаг, рослини задовольняють свою потребу у калії. Він позитивно впливає на склад клітинного соку листків. Стійкість рослин до засухи, низьких температур, грибкових і бактеріальних захворювань впливає на транспіраційний коефіцієнт, дозволяє економніше витрачати воду, посилює перенесення цукрів з листків у корінь, впливає на розвиток кореневої системи. Наявність калію посилює синтез цукрів у рослинах від чого вміст цукру зростає на 0,5-0,7%. Дефіцит калію у системі мінерального живлення знижує тургору листків, листки стають світло-зелені, а по краю - коричневі.
При використанні Калімагу дефіцит кальцію зменшується. За застосування Калімагу у нормі 5,5 ц/га рослини цукрових буряків задовольняють свою потребу у Са.
Калій сприяє протіканню процесів фотосинтезу і енергетичному обміну. При дефіциті Са у цукрових буряках спостерігається ураження рослин коренеїдом, урожайність знижується на 4-5т/га, цукристість - 0,5–0,9%.
Натрій сприяє засвоєнню калію. Натрій збільшує кількість сухої речовини, як у гичці, так і коренеплодах цукрових буряків. Під впливом натрію зростає цукристість.
Магній - необхідний елемент живлення рослин, як і фосфор. Магній впливає на протікання фотосинтезу, дихання, гліколіз. Він активізує ферментативну активність рослин, а також впливає на перенесення і засвоєння фосфору. При дефіциті магнію у цукрових буряках спостерігається пожовтіння листків.
Сірка. В сучасних умовах у зв’язку з вирощуванням хрестоцвітих культур, таких як ріпак, відчувається гостра нестача сірки при застосуванні калісулу рослини мають можливість задовольняти свою потребу у сірці. Вона приймає активну участь у обміні речовин, у формуванні іонної рівноваги у клітинах, входить до складу білків і є ключовим елементом для фотосинтезу амінокислот. Вона сприяє кращому розвитку листків і стебел у рослин, сприяє повнішому забарвленню листків, сприяє зростанню цукристості цукрових буряків. Сірка, яка вноситься з з добривом сприяє зменшенню дефіциту в ньому. Комплекс мікроелементів які надходять в
грунт разом з калісулмагу такі, як цинк, мідь марганець сприяють покращенню, проходженню ферментативних процесів у рослинах, зростанню цукристостікоренеплодів підвищенню імунітету у рослинах від хвороб.
Розділ 1
Методика досліджень
Дослідження з вивчення калімагу включали як вегетаційні, так і польові досліди. В поточному році вегетаційні досліди проводились на площадці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків на чорноземах вилугуваних, польові в умовах Іванівської ДСС Охтирського району, Сумської області на чорноземах типових глибоких. Агрохімічна характеристика чорнозему вилугуваного в вегетаційних дослідах характеризувалась наступними показниками: рН сольове – 5,8 – 6,2, гумус -3,5%, рухомого фосфору –300 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 70 мг/кг ґрунту. Чорнозему типового глибокого у польових дослідах: рН сольове – 6,2 – 6,6, гумус - 4,5%, рухомого фосфору – 200мг/кг ґрунту, обмінного калію – 90-110 мг/кг ґрунту
Вегетаційні досліди (2017р.)
1.Вивчення агрохімічної і мікробіологічної ефективності використання калімагу при вирощуванні цукрових буряків на чорноземах вилугуваних
Схема
1. Без добрив
2. N P
3. N P K
4. N P K
5. N P K
У варіантах 2, 3, 5 азотні добрива застосовують у вигляді аміачної селітри, фосфорні у вигляді амофосу, варіант 3 калійні – калімаг, у варіанті 4 – нітроамофоска, варіант 5 – калій хлористий.
2. Вивчення агрохімічної і мікробіологічної ефективності використання калімагу у посівах гороху на чорноземах вилугованих
Схема
1. Без добрив
2. N P
3. N P K
4. N P K
У варіантах 2, 3 азотні добрива застосовують у вигляді аміачної селітри, фосфорні у вигляді амофосу, варіант 3 калійні – калімаг, варіант 4 - нітроамофоска.
Схема 2017 рік (ІванівкаДСС)
Вивчення агрохімічної і мікробіологічної ефективності використання калімагу у системі удобрення сільськогосподарських культур
В завдання досліджень входить:
1) Вивчити ефективність застосування калімагу в якості калійного добрива у системі удобрення цукрових буряків, кукурудзи на зерно, сої.
2) Вивчити ефективність калімагу при удобренні цукрових буряків, кукурудзи на зерно, сої.
3) Встановити залежність формування агрохімічних показників ґрунту від норм застосування калімагу.
4) Вивчити протікання мікробіологічних процесів у ґрунті від застосування калімагу.
5) Розробити рекомендації по застосуванню калімагу, як калійного добрива, для сільськогосподарських культур для основних ґрунтово-кліматичних зон України.
Програма досліджень передбачає: вивчення застосування калімагу з вмістом хімічних елементів: калію- 25,3 до 27,4%, Mg - 5,4- 9,36 %, CaO - 26,85 – 24,05%, натрію - 8,6 і 9,2 % , сірки та мікроелементів міді, марганецю, цинку під посів цукрових буряків сої, кукурудзи на зерно. У вегетаційних дослідах
мінеральні добрива застосовувались перед посівом цукрових буряків, гороху з розрахунку на вагу ґрунту і потребу в елементах живлення згідно методикивегетаційних дослідів. У польових дослідах мінеральні добрива застосовувалися під зяблевий обробіток ґрунту.
У польових дослідах визначення агрохімічних показників ґрунту у шарі 0-30, 30-50 см у посівах: цукрових буряків, кукурудзи, сої на період сходів і збирання. За наступними методиками: нітратний азот, амонійний азот – за методикою ЦИНАО з послідуючим колориметруванням, лужногідролізований азот – за Корнфільдом, рухомий фосфор і обмінний калій – за Чіріковим згідно ДСТУ 4115–2002, рН сольове водне – на рН метрі згідно ДСТУ ISO 10390–2001. У вегетаційних дослідах визначали чисельність груп мікроорганізмів: гриби, актиноміцети на середовищі Чапека, амоніфікатори – на МПА, фосфорні бактерії, олігонітрофіли – на Ешбі, бактерії, що використовують азот мінеральних сполук – на КАА.
Схема № 1
Вивчення ефективності застосування калімагу при вирощуванні цукрових буряків
1. Без добрив
2. N90P90
3. N90P90K90
4. N90P90K90
5. N120P120
6. N120P120K120
Варіант 4, 6 калій у вигляді калімагу, варіант 3 – нітрофоска, варіант 2, 4, 5, 6 фосфорні добрива у вигляді амофосу, азотні – аміачна селітра.
Схема № 2
Вивчення ефективності застосування калімагу при вирощуванні кукурудзи
1. Без добрив
2. N90P90
3. N90P90K90
4. N90P90K90
5. N120P120
6. N120P120K120
Варіант 4, 6 калій у вигляді калімагу, варіант 3 – нітрофоска, варіант 2, 4, 5, 6 фосфорні добрива у вигляді амофосу, азотні – аміачна селітра.
Схема № 3
Вивчення ефективності застосування калімагу при вирощуванні сої
1. Без добрив
2. N90P90
3. N90P90K90
4. N90P90K90
5. N120P120
6. N120P120K120
Варіант 4, 6 калій у вигляді калімагу, варіант 3 – нітрофоска, варіант 2, 4, 5, 6 фосфорні добрива у вигляді амофосу, азотні – аміачна селітра.
....
Розділ 2
Результати досліджень
2.1 Результати вегетаційних досліджень.
Результатами проведених вегетаційних дослідів встановлено позитивний ефект впливу калімагу на мікробіологічний стан ґрунту під цукровими буряками...
...
2.2 Результати польових досліджень на Іванівській ДСС
Під впливом застосування добрив покращується поживний режим ґрунту під сільськогосподарськими культурами.
...
Розділ 3
Урожайність сільськогосподарських культур залежно від форм застосування калійних добрив
3.1 Вегетаційні дослідження
На урожайність цукрових буряків впливає фізіологічно обґрунтована система удобрення. Так на азотно-фосфатному фоні урожайність гібриду цукрових буряків «Злука» становила 1227г. на посудину, тоді як за природною родючістю ґрунту 223 г на посудину.
...
3.2 Польові дослідження Іванівська ДСС
Вагомий вплив на урожайність кукурудзи на зерно має система удобрення і родючість ґрунту. Дослідженнях, які проводились на чорноземах типових показують, що без використання добрив урожайність кукурудзи на зерно становила 6,05 т/га.
...
Висновки:
Мікробіологічна активність чорнозему вилугуваного в посівах цукрових буряків на період їх сходів завдяки застосування калімагу є вищою і становить 54,2 млн. КУО в 1г ґрунту тоді, як за використання нітрофоски і хлористого калію 35,9 і 33,8 млн. КУО в 1г ґрунту.
Рекомендації виробництву:
В сучасних умовах ведення сільського господарства порушена система удобрення сівозмін. Під урожай сільськогосподарських культур переважно вносяться дози мінеральних добрив, що фізіологічно не обґрунтовані – з перевагою азоту і системою мінерального живлення.
Коментарі