top of page

один продукт | що зможе все

Чому калій в грунті необхідно підтримувати на належному рівні?

  • PDA
  • 14 квіт.
  • Читати 4 хв

Особливості кореневої системи сільськогосподарських культур пояснюють необхідність підтримання рівня K-індексу.

Особливості кореневої системи сільськогосподарських культур пояснюють необхідність підтримання рівня K-індексу.

При виборі відповідного рівня K-індексу ґрунту для культури або сівозміни важливо враховувати, що різні культури мають кореневу систему з різною загальною довжиною, розгалуженістю та здатністю до поглинання. Загалом, чим довше росте однорічна культура, тим довша її коренева система, а це означає, що озимі зернові культури, трави тощо повинні мати хорошу довгу кореневу систему, яка їм і притаманна. Овочеві культури короткого сезону та ярі зернові культури зазвичай мають набагато меншу загальну довжину коренів і не проникають на таку ж глибину ґрунту. Тому розумно очікувати, що озимі зернові будуть краще переносити нижчу концентрацію поживних речовин у ґрунті (індекс), ніж овочеві культури. Це пояснює, чому загальною рекомендацією для зернових є підтримання індексу калію в нижній половині індексу 2, тоді як для овочів - у верхній половині.

Чим довше росте однорічна культура, тим довша її коренева система»

Культури з невеликою кореневою системою потребують вищих концентрацій поживних речовин у ґрунті, щоб задовольнити свої пікові потреби у поглинанні.

Як впливає обмежена доступність калію на його поглинання культурами, проілюстровано на (рис. 1). На графіку відображано кумулятивне поглинання калію культурами ярого ячменю, одна з яких має достатній вміст калію в ґрунті з індексом K 3 (300 мг/кг), а інша з дефіцитом калію - індекс K 0 (50 мг/кг). Рівень поглинання K на піку для цієї культури становив близько 7,2 кг K2O/га/добу. Загальна потреба в K пов'язана з поглинанням азоту і необхідна для підтримання тургору клітин тканин. Таке поглинання не вважається «розкішшю».

Втім, неможливо достовірно оцінити довжину кореневої системи культури, виходячи лише з тривалості вегетаційного періоду. Деякі види мають коротшу кореневу систему, ніж можна було б очікувати, часто через те, що вони мають менше кореневих волосків або не здатні створювати симбіотичні взаємозв'язки з ґрунтовими мікоризами, які відіграють важливу роль у поглинанні поживних речовин з ґрунту. Серед культур, які підпадають під категорію таких, що мають досить обмежену кореневу систему, є картопля та польова квасоля. Логічно припустити, що, як і овочі короткого сезону, вони також потребують вищих концентрацій поживних речовин у ґрунті для досягнення максимального потенціалу врожайності, що і було підтверджено експериментально. У (табл.) 1 показано загальну довжину коренів на квадратний метр у верхньому 20-сантиметровому шарі ґрунту для ряду культур, і видно, що озима пшениця має кореневу систему, яка більш ніж у 6 разів довша, ніж у картоплі. Окрім того, вона показує неймовірну довжину коренів, включаючи кореневі волоски, які культури виробляють для того, щоб прогодувати себе - ці значення вимірюються кілометрами! Довжина коріння озимої пшениці, вирощеної в відкритому ґрунті, може сягати 31 км/м2 ґрунту.

Табл. 1. Загальна довжина коренів на м2 у верхніх 20 см ґрунту

Сільськогосподарська культура

Довжина коріння / км коріння на м2 верхнього шару ґрунту

Озима пшениця

24.4

Озимий ріпак

19.4

Ярий ячмінь

8.4

Картопля

3.8

Квасоля

1.6

Цілком очевидно, що низький індекс ґрунтового калію буде проблематичнішим для картоплі, ніж для озимої пшениці, і це необхідно враховувати при плануванні сівозмін та рівнів родючості ґрунту. Несподівані зміни в плануванні сівозміни створюють додаткові проблеми, оскільки застосування калію слід розглядати в рамках всієї сівозміни, а не як заходи реагування на врожай окремих культур у рік внесення добрив. У такому випадку перевагу може мати внесення добрив під картоплю та ярі зернові, де створюються зони з високою концентрацією поживних речовин для обмеженої кореневої системи, здатної знаходити їх і живитися ними.


З переходом на весняні посіви із значно більшою часткою ярих зернових відбудеться різке скорочення довжини коренів порівняно з озимими зерновими культурами. Те ж саме стосується і озимих зернових, висіяних навесні, оскільки тривалість вегетаційного періоду різко скорочується порівняно з осіннім посівом. Зменшується не тільки загальна довжина коренів, але й глибина, на яку вони проростають. За відсутності обмежень озима пшениця сягає глибини понад 2 м, що більш ніж удвічі більше, ніж яра пшениця (рис. 2).



Для ярих культур доступ до достатнього живлення, особливо на початку вегетації, є надзвичайно важливим, щоб мінімізувати ризики виникнення дефіциту, який може ще більше посилитися через обмеження вологості ґрунту, що може статися навесні.


Для того, щоб забезпечити добову потребу в K на рівні 6 кг K2O/га, на (рис. 3) показано концентрацію поживних речовин у ґрунті, необхідну для двох різних культур на типових ґрунтах. Очевидно, що рослинам легше отримати необхідні їм поживні речовини з вологих ґрунтів, але для ярого ячменю необхідний рівень поживних речовин залишається в діапазоні K-індексу 2, навіть коли ґрунт стає сухішим. Однак для картоплі така потреба не тільки починається в середині індексу 2, як згадувалося раніше, але й у міру висихання ґрунту потрібна концентрація швидко переходить до індексу 3 і навіть до індексу 4.


Ці міркування беруться до уваги при наданні рекомендацій щодо добрив для різних культур, але розуміння причин, що лежать в основі рекомендацій, має важливе значення для раціонального управління ризиками. Більшість агрономічних рішень пов'язані з оцінкою та реагуванням на ризики. На щастя, для калійних добрив ризиком дефіциту і, як наслідок, фінансових втрат відносно легко управляти за рахунок підтримання показника К у ґрунті на рівні середини інд. 2. (120 мг/кг)

Покрити потребу рослини у калії, магнії та кальції можна застосувавши магнієве, сірчано та кальційвмісне калійне добриво.


застосувавши добрива з високим вмістом К й низьким Mg - калімаг 40 Са, Mg, S) 40-(4-3-1),  у дозі 3 ц/га у ґрунт надійде  K 120, Mg 9, Са 120, така комбінація забезпечить рослини основними елементами живлення та нівелює дисбаланс калію та магнію






застосувавши калімаг 20 Са, Mg, S) 20-(20-13-1),  у дозі 6 ц/га у ґрунт надійде K 120, Mg 78, Са 120, така норма зменшить дефіцит магнію та мінімізує ризик його концентрації для засвоєння калію, покриє потребу у кальції та калії




застосувавши калісулмаг 20 K (Ca, Mg, S) 20-(23-8-15)  у дозі 6 ц/га у ґрунт надійде  K 120, Mg 48, S 90, Ca 138 що повність покриє потреби рослини у сірці, калію та магнію




Comments


bottom of page