Чому калій в грунті необхідно підтримувати на належному рівні?
- PDA
- 14 квіт.
- Читати 4 хв
Особливості кореневої системи сільськогосподарських культур пояснюють необхідність підтримання рівня K-індексу.
При виборі відповідного рівня K-індексу ґрунту для культури або сівозміни важливо враховувати, що різні культури мають кореневу систему з різною загальною довжиною, розгалуженістю та здатністю до поглинання. Загалом, чим довше росте однорічна культура, тим довша її коренева система, а це означає, що озимі зернові культури, трави тощо повинні мати хорошу довгу кореневу систему, яка їм і притаманна. Овочеві культури короткого сезону та ярі зернові культури зазвичай мають набагато меншу загальну довжину коренів і не проникають на таку ж глибину ґрунту. Тому розумно очікувати, що озимі зернові будуть краще переносити нижчу концентрацію поживних речовин у ґрунті (індекс), ніж овочеві культури. Це пояснює, чому загальною рекомендацією для зернових є підтримання індексу калію в нижній половині індексу 2, тоді як для овочів - у верхній половині.
Чим довше росте однорічна культура, тим довша її коренева система»
Культури з невеликою кореневою системою потребують вищих концентрацій поживних речовин у ґрунті, щоб задовольнити свої пікові потреби у поглинанні.
Як впливає обмежена доступність калію на його поглинання культурами, проілюстровано на (рис. 1). На графіку відображано кумулятивне поглинання калію культурами ярого ячменю, одна з яких має достатній вміст калію в ґрунті з індексом K 3 (300 мг/кг), а інша з дефіцитом калію - індекс K 0 (50 мг/кг). Рівень поглинання K на піку для цієї культури становив близько 7,2 кг K2O/га/добу. Загальна потреба в K пов'язана з поглинанням азоту і необхідна для підтримання тургору клітин тканин. Таке поглинання не вважається «розкішшю».
Втім, неможливо достовірно оцінити довжину кореневої системи культури, виходячи лише з тривалості вегетаційного періоду. Деякі види мають коротшу кореневу систему, ніж можна було б очікувати, часто через те, що вони мають менше кореневих волосків або не здатні створювати симбіотичні взаємозв'язки з ґрунтовими мікоризами, які відіграють важливу роль у поглинанні поживних речовин з ґрунту. Серед культур, які підпадають під категорію таких, що мають досить обмежену кореневу систему, є картопля та польова квасоля. Логічно припустити, що, як і овочі короткого сезону, вони також потребують вищих концентрацій поживних речовин у ґрунті для досягнення максимального потенціалу врожайності, що і було підтверджено експериментально. У (табл.) 1 показано загальну довжину коренів на квадратний метр у верхньому 20-сантиметровому шарі ґрунту для ряду культур, і видно, що озима пшениця має кореневу систему, яка більш ніж у 6 разів довша, ніж у картоплі. Окрім того, вона показує неймовірну довжину коренів, включаючи кореневі волоски, які культури виробляють для того, щоб прогодувати себе - ці значення вимірюються кілометрами! Довжина коріння озимої пшениці, вирощеної в відкритому ґрунті, може сягати 31 км/м2 ґрунту.
Табл. 1. Загальна довжина коренів на м2 у верхніх 20 см ґрунту
Сільськогосподарська культура | Довжина коріння / км коріння на м2 верхнього шару ґрунту |
Озима пшениця | 24.4 |
Озимий ріпак | 19.4 |
Ярий ячмінь | 8.4 |
Картопля | 3.8 |
Квасоля | 1.6 |
Цілком очевидно, що низький індекс ґрунтового калію буде проблематичнішим для картоплі, ніж для озимої пшениці, і це необхідно враховувати при плануванні сівозмін та рівнів родючості ґрунту. Несподівані зміни в плануванні сівозміни створюють додаткові проблеми, оскільки застосування калію слід розглядати в рамках всієї сівозміни, а не як заходи реагування на врожай окремих культур у рік внесення добрив. У такому випадку перевагу може мати внесення добрив під картоплю та ярі зернові, де створюються зони з високою концентрацією поживних речовин для обмеженої кореневої системи, здатної знаходити їх і живитися ними.
З переходом на весняні посіви із значно більшою часткою ярих зернових відбудеться різке скорочення довжини коренів порівняно з озимими зерновими культурами. Те ж саме стосується і озимих зернових, висіяних навесні, оскільки тривалість вегетаційного періоду різко скорочується порівняно з осіннім посівом. Зменшується не тільки загальна довжина коренів, але й глибина, на яку вони проростають. За відсутності обмежень озима пшениця сягає глибини понад 2 м, що більш ніж удвічі більше, ніж яра пшениця (рис. 2).
Для ярих культур доступ до достатнього живлення, особливо на початку вегетації, є надзвичайно важливим, щоб мінімізувати ризики виникнення дефіциту, який може ще більше посилитися через обмеження вологості ґрунту, що може статися навесні.
Для того, щоб забезпечити добову потребу в K на рівні 6 кг K2O/га, на (рис. 3) показано концентрацію поживних речовин у ґрунті, необхідну для двох різних культур на типових ґрунтах. Очевидно, що рослинам легше отримати необхідні їм поживні речовини з вологих ґрунтів, але для ярого ячменю необхідний рівень поживних речовин залишається в діапазоні K-індексу 2, навіть коли ґрунт стає сухішим. Однак для картоплі така потреба не тільки починається в середині індексу 2, як згадувалося раніше, але й у міру висихання ґрунту потрібна концентрація швидко переходить до індексу 3 і навіть до індексу 4.
Ці міркування беруться до уваги при наданні рекомендацій щодо добрив для різних культур, але розуміння причин, що лежать в основі рекомендацій, має важливе значення для раціонального управління ризиками. Більшість агрономічних рішень пов'язані з оцінкою та реагуванням на ризики. На щастя, для калійних добрив ризиком дефіциту і, як наслідок, фінансових втрат відносно легко управляти за рахунок підтримання показника К у ґрунті на рівні середини інд. 2. (120 мг/кг)
Покрити потребу рослини у калії, магнії та кальції можна застосувавши магнієве, сірчано та кальційвмісне калійне добриво.
застосувавши добрива з високим вмістом К й низьким Mg - калімаг 40 Са, Mg, S) 40-(4-3-1), у дозі 3 ц/га у ґрунт надійде K 120, Mg 9, Са 120, така комбінація забезпечить рослини основними елементами живлення та нівелює дисбаланс калію та магнію
застосувавши калімаг 20 Са, Mg, S) 20-(20-13-1), у дозі 6 ц/га у ґрунт надійде K 120, Mg 78, Са 120, така норма зменшить дефіцит магнію та мінімізує ризик його концентрації для засвоєння калію, покриє потребу у кальції та калії
застосувавши калісулмаг 20 K (Ca, Mg, S) 20-(23-8-15) у дозі 6 ц/га у ґрунт надійде K 120, Mg 48, S 90, Ca 138 що повність покриє потреби рослини у сірці, калію та магнію
Comentarios